«Читання - віконце, через
яке діти бачать
і
пізнають світ і
самих себе».
(В. О.
Сухомлинський)
Я працюю вчителем початкових класів
30 років. Спостерігаючи за навчальним процесом , я дійшла висновку,
що актуальною є проблема
«Удосконалення навичок читання
молодших школярів» і цілеспрямовано працюю
над її реалізацією.
Я згодна із
думкою таких видатних
вчених як: О. Я. Савченко, О. В. Джежелей, М. Вашуленко,
І. Гудзик, О. Прищепа, вчителів-дослідників В. О. Сухомлинського, В. О. Мартиненко, що
читання є одним із
способів розвитку дитини.
Отже на уроках читання
я намагаюсь виконувати
такі завдання:
-формувати в
учнів навички читання як
мовленнєвої діяльності;
-розвивати зв'язне мовлення;
-виробити у школярів
уміння працювати з текстом художнього
твору;
-збагатити досвід естетичного
сприймання художніх творів,
розвивати образне мислення, розширяти світогляд
учнів;
-розвивати творчу діяльність;
-формувти потреби в
самостійному читанні книжок;
-вводити дітей у світ морально-етичних цінностей
через художні образи
літературних творів;
-розвивати читацьку самостійність учнів.
Одним з найголовніших
шляхів успішної реалізції
цих завдань я
бачу у формуванні
з першого класу
навичок швидкого, правильного,
виразного та свідомого
читання.
У роботі з
першокласниками велику увагу
приділяю різноманітним видам
читання на уроці:
вголос і напівголосному читанню
« ланцюжком» , і «змійкою», інтонаційному. Значну
частину букварних текстів
побудовано в діалогічній формі,
що дає мені
широкі можливості застосувати
читання в особах,
у результаті якого
учні відпрацьовують виразність
читання розповідних, питальних
і спонукальних речень,
речень з окличною
інтонацією.
З метою вироблення
більшої самостійності, на
кожному уроці я
практикую самостійне напівголосне
читання прийомом «тихого дзижчання».
У складному
процесі читання беруть
участь зір, мислення,
мовлення, сприйняття, пам'ять,
уява, слухові та
звукові аналізатори. Дітям
непросто поєднувати водночас
зорове сприйняття букв
і вимову звуків,
слів, речень, усвідомлювати
прочитане, визначати ставлення
до нього. Не
володіючи технікою читання,
дитина втрачає до
нього інтерес, погано
розуміє і засвоює
зміст, швидко стомлюється.
Основним
прийомом, який забезпечує
розвиток навичок читання,
є багаторазове звертання
до тексту,
перечитування його кожного
разу з новим
завданням. Тоді дитина
відшукує в ньому
щось нове, чого
не помітила при
першому читанні. Моя
мета: створити сприятливі
умови для роботи
над змістом і
засвоєнням прочитанного на
основі різноманітних форм,
методів і видів
роботи, які дозволяють
розкрити і збагатити
суб'єктивний досвід учнів.
На кожному уроці
відводиться час, коли
діти вчаться читати
скоромовкою.
Саме тоді розробляється
мовний та артикуляційний апарат,
працюють на повну
силу органи дихання,
язик, губи. Від
дитини вимагаю читати
чітко, правильно.
1 клас
Воронапроворонила вороненя.
Летів горобчик – сів на
стовпчик,
А біг
хлопчик – утік горобчик.
Ніс сміхунчик
сміху міх –
Сміх розсипався
на сніг.
2 клас Летів крук,
сів на сук,
на безверхе дерево.
Бабин біб
розцвів у дощ – буде
бабі біб на
борщ.
Летіла лелека,
летіла здалека,
А як
летіла – заклекотіла.
3 клас Стриб – стриб
– стриб – підстрибує
По стерні
рідня: перепілка, перепел,
перепеленя.
Три дроворуби
у трьох дворах
Дрова рубають.
Летіла сова
Торохтіла слова:
-
Чи сон
це, чи сон
це,
А може
і сонце?!
4 клас В горішнику
горішина
Горішками обвішана,
Оришка й
Тишка
Струшують горішки.
Для
оволодіння процесом читання
є ряд цікавих
для дітей вправ,
які б сприяли
розширенню кута зору,
збільшували б обсяг
слухового та зорового
сприяння школяра, формували
стійку увагу, розвивали
артикуляційний апарат.
Щоб
розвинути такі якості
та вміння дітей,
я використовую ряд
вправ.
Вправи
на розширення кута
зору.
В процесі читання
очі рухаються стрибкоподібно. Сприйняття
тексту відбувається в мить зупинки
очей. Хто читає
добре, швидко – потребує менше
зупинок, ніж той,
хто читає повільно.
Це пояснюється різною
величиною кута зору.
Вона визначається кількістю
слів, сприйнятих читачем
за час однієї
фіксації у гіршому
випадку 1-2, у
кращому 5-6 слів.
Для цього рекомендуються вправи
з числовими таблицями
Шульте і Лезера
зі складовими пірамідами.
1)Таблиця 1.
21
|
5
|
20
|
2
|
8
|
13
|
23
|
9
|
14
|
12
|
24
|
10
|
1
|
19
|
17
|
16
|
7
|
18
|
25
|
6
|
3
|
15
|
4
|
11
|
22
|
Таблиця 2.
1
|
28
|
12
|
29
|
9
|
11
|
24
|
33
|
25
|
32
|
30
|
41
|
6
|
47
|
18
|
19
|
35
|
49
|
39
|
9
|
36
|
5
|
38
|
13
|
3
|
26
|
4
|
44
|
31
|
8
|
42
|
37
|
14
|
22
|
49
|
17
|
20
|
7
|
2
|
34
|
23
|
45
|
40
|
15
|
50
|
10
|
21
|
46
|
27
|
16
|
Суть
вправи полягає в
тому, щоб показати
олівцем розташовані
в таблиці числа
з наростанням натурального
ряду. Час опанування
таблиць відповідно 25 секунд
(перша) і 50 секунд (друга).
2)Добру основу для
міцної навички читання
й розширення кута
зору можна забезпечити використанням
складових пірамідок (таблиць)
на кожному уроці
з навчання грамоти.
3)Робота з клинописними
таблицями.
Діти
тримають таблицю перед
собою, напружують погляд,
дивитися треба на
середину рядка, а
намагатися помітити букви
ліворуч та праворуч
від середини.
Р * А НО * РА
Н *
І ГО *
РА
К *
О
КІ *
НО
Л * У СЕ
*
ЛО
М * И ТА *
ТО
4)Гнізда споріднених
слів, записаних пірамідкою.
ГРИБ
ГРИБИ
ГРИБОК
ГРИБНИК
ГРИБОЧОК
5)Читання з
лінійкою.
Рядок закривається
на секунду лінійкою,
а потім відкривається: учні
читають.
Для формування
навичок читання я
використовую і такі
вправи:
1. «Фініш».
Називаю
за підручником, або
роздаю картки з
текстом для мовчазного
читання і вказую
слова, до якого
діти повинні якомога
швидше дочитати текст.
Дочитавши до заданого
слова, діти піднімають
руку, після цього
даю обов'язково контрольні
питання за змістом
прочитаного тексту.
2. «Буксир».
Спочатку веде
вчитель, беручи на
буксир весь клас. Потім сильніший
учень - слабших
товаришів. Тривалість 2-3 хв.
Повторювати 3-4 рази
за урок.
3. «Земля – небо».
За командою
«земля», діти
починають читати, слідкуючи
по рядках тільки
очима. Коли лунає
команда «небо»,
діти піднімають очі.
За наступною командою
«земля» опускають
очі, знаходять слово,
на якому зупинилися,
і продовжують читати.
4. «Блискавка».
Школярі
читають текст у
звичайному для себе
темпі. При слові
,, блискавка ,, вмикається метроном
найвищої швидкості. Діти
квапляться дочитати. Після
вимикання метронома переказують
опановане.
5. «Розсипані
склади».
З поданих
складів утворюють слова.
6. «Луна».
Один
школяр ( сильніший ) веде,
а другий, як
луна, повторює читання
першого.
7. «Ігрові
команди».
Систематичне читання
на час ( 3-5 хв. )
кожній команді різними
способами почергово: вголос,
мовчки.
8. «Хто
уважний?»
Вибрати з даного
ряду ті слова,
які відносяться до
теми ,, Зима
,,: моря, казка,
машина, завірюха, зозуля,
сніжинка, калина, ковзани,
білка, підсніжник.
9. «Відшукай».
Хто
найшвидше знайде поміж
рядків слів зайве.
2 клас Айстра, мак,
ромашка, береза, конвалія,
жоржина, лілія, фіалка.
3 клас Вітер, радіо,
сніг, дощ, заморозки,
буревій, телевізор, туман,
ураган, опади.
Щоб
діти не втрачали
інтерес до читання,
щоб цей процес
не був суто
механічною вправою, його
треба на уроці
урізноманітнювати, а саме:
1.Читання тексту вчителем.
2.Читання учнями вголос.
3.Напівголосне читання.
4.Читання в особах.
5.Мовчазне читання.
6. Вибіркове читання за
малюнками.
7.Вибіркове читання за
питаннями.
8.Вибіркове читання слів,
речень за певними
ознаками ( іменники, прикметники,
дієслова; розповідні, питальні,
спонукальні, окличні, неокличні
речення ).
9.Читання « один-багато », « змійкою »,
« м'ячиком », парами, «дівчатка»,
«хлопчики».
10.Читання на одній
ноті.
11.Чергування голосного і
мовчазного читання.
12.Чергування зі зміною
темпу.
13.Читання – гудіння.
14.Інтонаційне читання.
15.Читання виду «Пташиний базар».
16.Читання частини тексту,
що найбільше сподобалось.
17.Читання уривку, що
викликає сум, радість,
співчуття.
18.Читання опису, розповіді,
міркування.
19.Читання характеристики героїв.
20.Зачитати рядки, де
виражається ставлення автора
до героя.
21.Читання тексту з
поміткою незрозумілих слів.
22.Читання тексту з
пропущеними словами.
23.Читання за смужкою.
Немає коментарів:
Дописати коментар